Амоксилін 50
порошок для перорального застосування
Склад
1 г препарату містить:
амоксициліну тригідрат — 500 мг
Допоміжна речовина: ангідрид лимонної кислоти
Опис
Порошок білого кольору, однорідний.
Фармакологічні властивості
Амоксицилін — бактерицидний антибіотик широкого спектру дії, що належить до β-лактамної групи напівсинтетичних амінопеніцилінів. Блокує синтез клітинних стінок бактерій завдяки незворотному блокуванню пеніцилін-зв’язуючих білків — ферментів транспептидази та карбоксипептидази, порушує осмотичний баланс, що призводить до загибелі мікроорганізмів на стадії розвитку. Активний проти грампозитивних мікроорганізмів — Staphylococcus spp. (за винятком тих, що виробляють β-лактамази), Streptococcus spp., Clostridia spp., Corynebacterium spp., Actinomyces spp., Listeria monocytogenes, Bacillus anthracis, Erysipelothrix rhusiopathiae, грамнегативних мікроорганізмів — E. coli, Salmonella spp., Pasteurella spp., Haemophilus spp., Moraxella spp., Fusobacterium spp., Bordetella spp., Klebsiella pneumoniae, Enterococcus faecalis тощо. До амоксициліну стійкі мікобактерії, мікоплазми, рикетсії, грибки, віруси, найпростіші, Pseudomonas aeruginosa, більшість видів Proteus.
Амоксицилін краще, ніж решта β-лактамних антибіотиків, абсорбується після перорального застосування. Стійкий до дії шлункового соку, швидко всмоктується та розподіляється в більшості тканин та рідин організму, має біодоступність 95%. При застосуванні в рекомендованих дозах максимальна концентрація амоксициліну в плазмі крові досягає 2,2 мг/мл через 1,5 години. Концентрація в стінках кишечника, печінки та нирок становить приблизно 10-30% від концентрації в плазмі крові, і може бути вища, ніж в шкірі, жирі, селезінці та м’язах. Погано проникає у спинномозкову рідину.
Препарат проходить через плацентарний бар'єр і виводиться з молоком. В печінці метаболізується в незначній кількості, й більшість метаболітів неактивна. Приблизно 60-80% дози елімінує через 6 годин у незміненому стані. Період напіввиведення при пероральному застосуванні — 1,5 години. Більша частина виводиться нирками шляхом канальцевої секреції у незміненому вигляді. Незначна частина метаболізується шляхом гідролізу до неактивної пеніцилінової кислоти, яка також виводиться з сечею. Період напіввиведення амоксициліну при порушенні функції печінки не змінюється.
Лимонна кислота служить регулятором кислотності та каталізатором гідролізу речовин. Як синергіст антиокислювачів вона оберігає органи від негативного впливу важких металів.
Показання
Лікування свійської птиці (курчата-бройлери, ремонтний молодняк, племінні кури, індики, качки) та свиней за захворювань на пастерельоз, колібактеріоз, сальмонельоз, стрептококоз, стафілококоз, а також захворювань органів дихання, ШКТ, сечостатевої системи тощо, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до амоксициліну.
Протипоказання
Не призначати тваринам із підвищеною чутливістю до препаратів пеніцилінового ряду або допоміжних речовин препарату, з гіперчутливістю (у тому числі з анафілаксією) до бета-лактамних антибіотиків, зокрема цефалоспоринів, карбапенемів, монобактамів, з порушеннями функції нирок.
Не застосовувати при виявленні стійких штамів патогенних бактерій, резистентних до пеніцилінів, одночасно з препаратами тетрациклінового ряду, макролідами, лінкозамідами та сульфаніламідами.
Не використовувати коням, кроликам, мурчакам та іншим дрібним травоїдним тваринам, а також курям–несучкам, яйця яких вживають в їжу люди.
Не застосовувати для профілактики.
Умови зберігання
У сухому, темному, недоступному для дітей місці за температури від +15 до +25 °С.
Після відкриття тари препарат зберігати в холодильнику та використати протягом 15 днів, водний розчин препарату — протягом 12 годин.
Термін придатності
1,5 роки.
Оплата частинами від Приватбанку
Оплата частинами від Монобанк